Усі знають романтичну історію про червоні вітрила. Справжні, ніжні почуття, мрії і переконання, що в світі є місце для дива і доброти, несуть через усе життя герої повісті Олександра Ґріна.

Ми вперше переклали її українською, щоб ви мали змогу знову пережити події, які трапились в невеличкому містечку Каперна. Ще раз поспівчувати маленькій Ассоль, пройнятись мужністю капітана Ґрея і переконатись: і в нашому житті обов’язково знайдуться мрії, які збуваються.

До книжки увійшли найвідоміші твори видатного російського письменника-романтика, чудового пейзажиста, мрійника й тонкого психолога Олександра Гріна. Повість-феєрія «Пурпурові вітрила» – це зворушлива і романтична казка, що підносить силу любові й людського духу, справжня поема про диво, яке творить людина своїми руками. В основу роману «Та, що біжить по хвилях» покладено романтику моря, загадкові історії кораблів, таємничі матроські легенди. Головний герой твору шукає свій ідеал і свою мрію і віднаходить справжні скарби духовного життя.

Для дітей середнього і старшого шкільного віку.

Переклад з російської Ігоря Андрушенко

Ілюстрації Олени Чичик

Евангелския разказ за бесовете Достоевски поставя като мото на своя роман, после той се разиграва в целия му текст, за да обясни поведението, движението и действията на неговите герои, целия сюжет и комплекта от идеи на гениалната му книга.

Ето и самото събитие така, както то е разказано от евангелиста Лука (8, 32–36): „А там по рътлината пасеше голямо стадо свини; бесовете Го молеха, да им позволи да влязат в тях. И им позволи. Като излязоха бесовете от човека, влязоха в свините; и сурна от стадото низ стръмнината в езерото и се издави. Свинарите, като видяха станалото, избягаха, та разказаха в града и околността. И излязоха да видят станалото; и като дойдоха при Иисуса, намериха човека, от когото бяха излезли бесовете, седнал при нозете Иисусови, облечен и със здрав разум; и се изплашиха. А ония, които бяха видели, разказаха им, как се спаси бесният.“

Ако не се търси пълно съвпадение, буквален аналог, а само много повече говореща символика, според известния руски философ Бердяев революцията (голямата) в Русия досущ напомня за историята с бесовете, излезли от един и вселили се в други — така Достоевски е предусетил и предвидял онова, което ще стане десетилетия след него. Тежко на обзетите от бесовете и блазе на онези, които са се освободили от тях.

У яе аснову пакладзены біблейскі міт пра падшага ангела, які паўстаў супраць Бога і быў выгнаны з раю, будучы пераўтвораным у духа зла. Паэма выражае тыранаборчы пафас Лермантава. Галоўны герой паэмы адлюстроўвае перадавыя ідэі тагачаснага грамадзства 30-х гадоў XIX ст. Сучасьнікі паэта шукалі ісьціну, рэзка крытыкавалі самаўладна-прыгоньніцкую рэчаіснасьць, але будучы ганарлівымі і адважнымі мяцежнікамі, абуранымі несправядлівасьцю законаў, адначасова ня ведалі, што гэтым законам супрацьпаставіць.

Міхаіл Лермантаў пачаў пісаць паэму ў пятнаццаігадовым узросьце і працаваў над ёй 10 год. «Дэман» мае восем рэдакцыяў.