Книга „Мафiя“ (1971) — вищий етап iсторико-філософського синтезу творчості Павла Штепи. У книзі на багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях розповідається про діяльність манiпулятора свiтової гри двох останнiх третин двадцятого столiття — всесвiтньої мафiї — страшної фiнансової потуги, яка поєднує в собi наймахровiший фiнансовий капiталiзм з псевдосоцiалiстичною iдеологiєю i по сутi становить собою єдине цiле, попри свiй умовний розподiл на захiдний „лiберальний демократизм“ та московський комунiстичний тоталiтаризм. Книга розрахована як на фахівців — істориків, політологів, так і на широкого масового читача. Павло Штепа народився 12 вересня 1897 року на Кубані, в станиці Нова Дмитрівка. Брав участь у визвольних змаганнях 1917–1922 рр. Після поразки УНР емігрував до Чехо-Словаччини. У Подєбрадах закінчив Українську Господарську Академію (1927 рік). Переїхавши 1927 року до Канади, співпрацював з газетою „Новий Шлях“. Як визначного науковця Павла Штепу було обрано до Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка та Української Вільної Академії Наук. Помер 2 березня 1980 року. Павло Штепа є автором фундаментальних праць „Українець а Москвин“ (1959), „Московство“ (1968), „Мафія“ (1971), „Словник чужослів, знадібки“ (1976), „Річевий словник, знадібки“ (1979), а також низки статей у „Визвольному Шляху“.

У книзі на багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях численних російських та закордонних авторів аналізуються передумови, витоки, закономірності виникнення, розвитку і занепаду Російської імперії. Автор з позицій патріота України всебічно розглядає історичне підґрунтя визвольних змагань свого народу за здобуття незалежності, створення української держави, пророкує їхнє переможне завершення. Ця книга є скороченим варіантом видання 1968 року, що здійснене в Торонто (Канада). Зокрема, вилучено ряд використаних автором матеріалів тогочасної радянської преси, які спростовані плином часу, втратили свою актуальність.

Книга розрахована як на фахівців — істориків, політологів, так і на широкого масового читача.

Книга „Мафiя“ (1971) — вищий етап iсторико-філософського синтезу творчості Павла Штепи. У книзі на багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях розповідається про діяльність манiпулятора свiтової гри двох останнiх третин двадцятого столiття — всесвiтньої мафiї — страшної фiнансової потуги, яка поєднує в собi наймахровiший фiнансовий капiталiзм з псевдосоцiалiстичною iдеологiєю i по сутi становить собою єдине цiле, попри свiй умовний розподiл на захiдний „лiберальний демократизм“ та московський комунiстичний тоталiтаризм.

Книга розрахована як на фахівців — істориків, політологів, так і на широкого масового читача.

Павло Штепа народився 12 вересня 1897 року на Кубані, в станиці Нова Дмитрівка. Брав участь у визвольних змаганнях 1917–1922 рр. Після поразки УНР емігрував до Чехо-Словаччини. У Подєбрадах закінчив Українську Господарську Академію (1927 рік). Переїхавши 1927 року до Канади, співпрацював з газетою „Новий Шлях“. Як визначного науковця Павла Штепу було обрано до Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка та Української Вільної Академії Наук. Помер 2 березня 1980 року.

Павло Штепа є автором фундаментальних праць „Українець а Москвин“ (1959), „Московство“ (1968), „Мафія“ (1971), „Словник чужослів, знадібки“ (1976), „Річевий словник, знадібки“ (1979), а також низки статей у „Визвольному Шляху“.

У цій книзі Павла Штепи — автора широко відомих в українському світі праць «Московство» та «Мафія і Україна» — подано широкоформатний зіставний аналіз характерологічних рис українців і росіян, показані взаємини між цими народами в політичному, економічному, культурному, релігійно–конфесійному та ін. аспектах.

Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому — залежно від ставлення до української ідеї — воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.

Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п’ятиколонників на українській землі.

«RUтопия» исследует воплощенную утопию, которая, по мнению автора, стоит за всеми фундаментальными социально-культурными трансформациями. При этом, однако, если воплощение утопии оказывается неполным, она с неизбежностью перерастает в свою антиутопическую противоположность. В книге анализируются исторические примеры такого воплощения (США, СССР, Третий рейх) и новые возможности воплощения в условиях эпохи постмодерна. Автор рассматривает религиозные и метафизические основы утопизма и особое внимание уделяет традиции и вероятному будущему русской утопии, способной прийти на смену нынешнему безвременью.