Повесть украинского советского писателя, автора многих исторических произведений, посвящается тем, кто боролся с фашизмом. Ее герой, советский летчик Владимир Булатович, попадает в плен. Он становится узником лагеря смерти. Но ничто не может сломить его духа. Владимир Булатович бежит из застенков и продолжает бороться с фашистами всюду, где оказывается по воле обстоятельств.

Пригодницька повість про боротьбу радянських людей з фашизмом.

Учень сьомого класу Юрко Романюта переходить до нової школи на березі Дніпровського моря. Він швидко здружується з новими товаришами. Усі разом вони перепливають на острів, де в руїнах старовинного замку щось шукають двоє злочинців. Як виявилося потім, вони приховали там коштовні археологічні знахідки і намагалися їх привласнити. Ризикуючи життям і зазнавши небезпечних пригод, діти допомагають дорослим знешкодити злочинців.

Повесть украинского советского писателя, автора многих исторических произведений, посвящается тем, кто боролся с фашизмом. Ее герой, советский летчик Владимир Булатович, попадает в плен. Он становится узником лагеря смерти. Но ничто не может сломить его духа. Владимир Булатович бежит из застенков и продолжает бороться с фашистами всюду, где оказывается по воле обстоятельств.

Пригодницька повість про боротьбу радянських людей з фашизмом.

Горить свіча" — твір багатогранний, присвячений історичним подіям 1240 року, падінню Києва під ударами Батиєвих полчищ, руйнуванню Південної Русі. В. Малик, докладно вивчивши історичні джерела, використавши фактичний матеріал Київського, Галицько-Волинського літописів, "Повісті про руйнування Рязані Батиєм", "Сказання про убієння в орді Михайла Чернігівського і його боярина Федора", не лише показує падіння давньої столиці, а й розкриває причини, що призвели до цього лиха, корені незнищенності української нації, яка відроджувалась навіть на руїнах цивілізації.

Зміст роману охоплює невеликий проміжок часу: грудень 1240 р. — літо 1242 р. Історичні події визначають розвиток дії роману, його сюжетно-композиційну структуру. Головним ідейно-композиційним центром твору є зображення героїчної боротьби киян проти загарбників. Вузловими моментами сюжету є перипетії особистих доль історичних осіб та вигаданих героїв: Добрині, тисяцького Дмитра, Янки, Іллі і Маріам, князя Михайла, сотника Жадігера, хана Бачмана. Сюжетні колізії роману досить напружені, з безліччю несподіваних конфліктів. Драматизм сюжету обумовлюється трагічністю долі більшості героїв.

Достовірність, переконливість зображення досягається тим, що послідовність історичних подій — взяття Батиєм Поросся, дев'яностошестиденна облога Києва і його падіння, кривавий шлях до "останнього моря" через галицько-волинські землі — показано через окремих людей, взятих у співвідношенні з часом і простором.

У новому історичному романі автор відображає цікаве й своєрідне явище в історії українського народу — чумацтво. Головний герой твору — Івась Бондар залишає в Лубнах кохану дівчину Катрю і разом зі своїм хазяїном Хуржиком та чумацькою валкою їде в Крим по сіль. Ніколи не гадалося йому, навіть не снилося, через які незвичайні смертельно небезпечні пригоди доведеться пройти. Тут і зустріч з Потьомкіним та Катериною Другою, і татарський полон, і втеча з нього, вступ до війська чорноморських козаків, участь у складі цього війська у війні 1786–1791 рр. проти Туреччини…

Не менш драматичні пригоди чекають і на Катрю, котра залишилася вдома, але наражається на ще більшу небезпеку, ніж її коханий на війні.

…і смолою жалючою сіпане їхній край…

…і перебуватимуть в ньому сова та ворона…

Не буде шляхетних у ньому,

щоб царство там проголосити,

і стануть нічим усі князі його.

…І він стане мешканням шакалів…

…а польовик буде кликати друга свого…