The information contained in this book or books is provided for informational purposes only and includes the book title, author name, and a brief description or abstract. For the full text of the book, please contact the author or publisher.
Можете да четете този разказ и от [[http://gatchev.info/stories/stories_bg.html|личния сайт на автора]].
Разказът е носител на първа награда от конкурса на издателство „Квазар“ за фантастика за 2004 г.
Очаква се скоро да излезе в сборник на издателството, заедно с другите наградени разкази. (Тези от тях, които успях да докопам и прочета, ми харесаха дори повече от моя!)
Разказът е свободна литература, под BY лиценз на Creative Commons. Тоест, имате право свободно да го четете и разпространявате (дори комерсиално).
Приятно четене! :-)
Григор Гачев
В цій книзі вміщено дві повісті талановитого російського письменника Григорія Микитовича Гребньова: “Втрачений скарб” та “Інший світ”.
…Існує легенда, що чотири століття тому Іван Грозний сховав у невідомому місці бібліотеку своєї бабусі — неоціненну книжкову скарбницю, вивезену з осадженого турками Константинополя. Визначні вчені і відчайдушні авантюристи не раз пробували знайти її, але безуспішно. В наші дні цією справою зайнявся міжнародний антикварний трест. Завдання розшукати зниклий скарб і викрасти його з Радянського Союзу дістали двоє: пройдисвіт Кортец і син білоемігранта князь Бєльський. Про їхні пригоди в нашій країні, про сміливість і винахідливість бригадмільця Вані Волошина та студентки Тасі, про цікаві знахідки в Новгородському музеї-монастирі розповідається в пригодницькій повісті “Втрачений скарб”.
З науково-фантастичної повісті “Інший світ” читач дізнається, як напередодні першої світової війни петербурзькі геологи, що працювали на Далекому Сході, знайшли біля підніжжя вулкана, під шаром застиглої лави, дивне маленьке місто, накрите непроникним прозорим ковпаком. Де воно взялося в горах Корякського півострова?
Невтомні дослідники відповіли на це і на інші питання, пов’язані з цікавою знахідкою.
В пригодницькій повісті «Приватне доручення» йдеться про боротьбу радянських прикордонників та місцевого населення проти шпигунів та диверсантів.
Автори розповідають про мужність, відвагу та винахідливість прикордонників, підступність і хитрість ворога, який використовує будь-яку щілинку для переходу через кордон та шкідництва.
Після відходу армії УНР в листопаді 1920 р. за Збруч Я.Гальчевський залишається на Поділля для продовження боротьби з червоними окупантами. Йому вдається організувати широку підпільну мережу і повстанчий загін, який нападав на продзагонівців, з'єднання Червоної Армії та ЧК-ГПУ, винищував сексотів, захищав селян від утисків комуністичної влади. В 1922 р. Гальчевський (отаман Орел) об'єднав розрізненні повстанчі загони Поділля в єдину Повстанчу Групу. В книзі досить детально описана жорстока безпощадна боротьба між українськими повстанцями та комуністичною владою.
Після відходу армії УНР в листопаді 1920 р. за Збруч Я.Гальчевський залишається на Поділля для продовження боротьби з червоними окупантами. Йому вдається організувати широку підпільну мережу і повстанчий загін, який нападав на продзагонівців, з'єднання Червоної Армії та ЧК-ГПУ, винищував сексотів, захищав селян від утисків комуністичної влади. В 1922 р. Гальчевський (отаман Орел) об'єднав розрізненні повстанчі загони Поділля в єдину Повстанчу Групу. В книзі досить детально описана жорстока безпощадна боротьба між українськими повстанцями та комуністичною владою.
Воєнні мемуари визначного українського старшини Визвольної війни 1917 — 1920-х років Якова Гальчевського (Войнаровського) стосуються польсько-німецької війни 1939 року, в якій він змушений був взяти участь на боці Польщі. Воєнний нотатник контрактового старшини польського війська Якова Войнаровського у несподіваному ракурсі висвітлює українсько-польські, українсько-німецькі й польсько-німецькі стосунки кінця 1930-х і початку 1940-х років. Мемуари “З воєнного нотатника" є цінним джерелом для глибшого пізнання і розуміння історії України, Польщі та Німеччини. Рекомендована Історичним клубом "Холодний Яр" для вивчення у вищих та середніх навчальних закладах України, Польщі й Німеччини. Розрахована на широке коло читачів.
Ала когато дойде онзи час,
когато слънцето преплита блясък
С догарящата светлина на лампите
В дъга из локвите, аз тръгвам…
И въпреки че бурята не спира,
Си спомням Стърм, Лорана, другите…
Най-вече Стърм, защото той умее
да вижда слънцето през облак и мъгла.
Как бих ги изоставил?
Затова, във сянката —
не твоята, а сянката на здрача,
След който винаги настъпва изгрев,
Аз яхвам бурята.
Макар и разделени, героите продължават неравната битка със силите на мрака. Но смелостта и бойните им умения не са достатъчни, за да надделеят в решителната схватка. Защото в небето над Крин отново се появяват драконите…
От север надвисва опасност. На зимната нощ в дълбините на дракони танцът разтресе земята. От равната шир, от гъсти гори, от небето високо изригваха сякаш.
На късната есен сред сивия здрач, на трите луни под сребристия плач притихна светът, потъмня светлината.. Героите бяха на брой деветима. За тяхната доблест легенди ще има…
Една трудна битка със силите на злото е спечелена. Но драконите в Крин все още не са победени. Нещо повече, сега вече те знаят откъде идва истинската опасност за тях.
Кралицата на Мрака е решена на всяка цена да се справи с онези, които заплашват могъществото й…
Затворен в подземията на ужасяващата Кула на върховното магьосничество в Палантас, обграден със създания на злото, Рейстлин Маджере съставя план да завладее Мрака и да го постави под свой контрол.
Кризания — красивата и отдадена на Паладин свещенослужителка, се опитва да използва вярата си, за да го разубеди. Тя остава сляпа за мрачните му намерения. Постепенно той я оплита в своя коварен капан.
Предупреден за замисъла на Рейстлин, обезумелият Карамон се връща назад във времето в обречения град Истар, в дните преди Катаклизма. Там, заедно с кендера Тасълхоф, той ще се опита да спаси душата на своя брат-близнак.
Марія Влад відома в Україні та за її межами як автор дев'яти поетичних книг і десятої прозової про звичаї, побут і християнську мораль наших предків. Активна громадянська позиція в житті яскраво відображена в поезії, прозі, публіцистиці майстра Золотого пера.
Проблеми нації, християнської етики, загальнолюдські і родинні стосунки тісно переплелися у новелістичній книзі "Який цей світ", що дійшла до свого читача з допомогою Міжнародного фонду сприяння розвитку мистецтва і культури, очолюваного японським діячем культури, бізнесменом Тошу Фукамі, та Центру суспільно-політичних досліджень НаУКМА.
Художник: Олена Гайдамака
Літературний редактор: Ольга Кавун
Дизайн і комп'ютерна верстка: Сергій Кизима
Хто такий гуцул? Це гонорова й волелюбна людина, яка може багато чого вибачити, але тільки не приниження власної гідності. Ключиком до розуміння духовного світу гуцулів слугує їх оригінальне глибокохристиянська міфологія А Стрітеннє — одно з найулюбленіших свят на Гуцульщині. Відома українська поетеса у першій своїй прозовій книжці вкладає у це слово набагато глибший зміст. Це своєрідна данина рідному краєві, що зумів зберегти свою праісторію спервовіку. Це книжка гуцульських звичаїв і вірувань, давніх легенд, казок, переказів, колядок, ворожінь тощо. Письменниця переконує читача в тому, що врешті-решт холод сучасних негараздів буде подолано всеперемагаючим теплом українського Відродження.
Велика доба потребує великих людей. На світі існують невідомі скромні герої, не увінчані славою Наполеона. Марно шукати їхні імена в історії. Та коли уважно проаналізувати – їхня слава, можливо, затьмарила б навіть славу Олександра Македонського. У наші дні на вулицях Праги можна зустріти чоловіка в поношеному одязі, який, власне, і сам не уявляє свого значення в історії нової, великої епохи. Він скромно йде своєю дорогою, нікого не турбує, і до нього не чіпляються журналісти з проханням про інтерв’ю. Якби ви запитали, як його звуть, він відповів би дуже просто й скромно: «Швейк...»
І справді, цей тихий, скромний, убого вдягнений чоловік – і є той старий бравий вояк Швейк, хоробрий герой, ім’я якого ще за часів Австро-Угорщини було на вустах усіх громадян Чеського королівства і слава якого не поляже і в республіці.
Я дуже люблю цього бравого вояка Швейка і, подаючи його пригоди під час світової війни, переконаний, що всі ви сповнитесь симпатією до мого скромного, невідомого героя. Він не підпалював храму богині в Ефесі, як це зробив той дурень Герострат, щоб потрапити до газет і шкільних хрестоматій.
Легенда Освенціма лежить в основі історії про Голокост. В широко поширеній думці Освенцім виображується найжахливішим нацистським винищувальним центром. Проте страшна репутація табору не відповідає фактам. Вчені-ревізіоністи представляють переконливі свідчення, які доводять, що Освенцім не був винищувальним центром і, що історії про масові вбивства в "газових камерах" є міфом.
We use cookies to understand how you use our site, to personalize content and to improve your experience. By continuing to use our site, you accept our use of cookies and you agree with Privacy Policy and Terms of Use
All languages
English
Español
Deutsch
Français
Bulgaria
Netherlands
Italiano
Hungary
Spanish
România
Українська
Catalonia
Polski
Belarus
Lithuania
Latvia
Serbian
Czech
Esperanto
Portugal
Swedish
Slovensko
Hrvatski
Србија
Latine
Chinese
Ελληνική(Greece)
Uzbek
Norsk
Turkish
Việt Nam
Denmark
Azerbaijan
Qazaqstan
Galician
Chuvashia
Indonesian
Other Languages
