Епілог

База перемістилася в простір нових союзників і почала, як потім виявилося, досить важкі та тривалі переговори. Союзники виявилися мало що кращими за горезвісний Інститут Охорони. Вони думали, що база дасть їм в руки технології, за допомогою яких можна буде підкорити світ проти якого вони колись збунтувалися. Які б не благородні були цілі спочатку, зрештою завжди знайдуться люди, які їх опоганять.

В бази з цього приводу були інші думки і тому переговори затяглися. Минали тижні, а домовитись не могли.

Якось до Поттера зайшов Селбіт.

- Слухай, давай візьмемо відпустку і махнемо куди не будь?

– Цікаво. – здивувався Поттер. – а в кого ми її маємо брати?

- В тебе. - Сел тицьнув пальцем в груди Хаба. – Ти ж капітан?

- Правильно! Я капітан. - байдикування і глухий кут в переговорах діяли йому на нерви, а це була хороша пропозиція – я одразу видаю наказ.

- Видавай! - Закричав Селбіт.

Поттер написав, що вони двоє отримують відпустку.

- На який термін? - Запитав Пот.

- Давай безстроковий! - махнув рукою Сел.

- Справді, - погодився з ним Хаб, - якщо треба, знайдуть.

Він роздрукував, підписав документ та скріпив печаткою.

Забіг збуджений Фосорк в супроводі когорти парламентаріїв.

- Сталося! – закричав він. - Ми домовилися! Починаємо програму порятунку світу!

Натовп побіг далі, певно до Боррета.

- Ти дивися, - промовив Сел вслід Фосорку з натовпом, - дві хороші новини одночасно.

- Так. Але наша краща. – засміявся Хаб.

- Що ж, - потер руки Сел, - світ врятували, можна й на бічну?

- Можна і треба! - теж потер руки Пот. – Я так давно не відпочивав!

- І я!

- То чого ж ми чекаємо?